Сьогодні ми відзначаємо двадцять сьому річницю Конституції України. В далекому 1996 році прийняття нової Конституції стало завершальним етапом повноцінного становлення нашої молодої незалежної Української держави. Закріплюючи в Основному Законі засади демократичного правління, республіканського устрою та загальновизнані конституційно-правові цінності, серед яких життя і здоров’я людини, її честь і гідність є найважливішими пріоритетами правової політики держави, Україна заявила тим самим про свій намір розбудовувати правову державу і всебічно сприяти розвитку громадянського суспільства, а також вести зовнішню політику добросусідства.
Всі роки незалежного правотворення з метою побудови громадянського суспільства в Україні ми з надмірною буденністю сприймали положення Конституції нашої держави, не усвідомлюючи по-справжньому всю цінність Основного Закону. Однак сьогодні, в умовах визвольної війни, яку ми ведемо проти російських загарбників, така звична для українців фраза «Конституція – це Основний Закон держави» набула для всіх нас нового, глибшого та сенситивного значення: Конституція України стала справжнім консолідатором українського суспільства, гарантом прав і свобод українських громадян, чинником державного суверенітету та територіальної цілісності Української держави.
Стаття 27 Конституції України передбачає невід’ємне право кожного на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов’язок держави – захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань.
З початком російської збройної агресії для кожного громадянина України захист своєї Батьківщини та Конституції України став не тільки реалізацією своїх конституційних прав, але й священним обов’язком!
Шануймо нашу Конституцію!
Слава Україні! Слава Збройним Силам України! Слава Українським Героям!
Переможемо!