Інститут правотворчості та науково-правових експертиз НАН України
Інститут правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України (ІПрНПЕ НАН України) діє з метою проведення комплексних фундаментальних і прикладних досліджень у сфері правотворчої діяльності, публічного та приватного права, спрямованих на впорядкування правотворчої діяльності в Україні, удосконалення механізмів взаємодії між учасниками правотворчої діяльності у процесі підготовки нормативно-правових актів, а також аналізу їх застосування, сприяння участі громадянського суспільства у правотворчій діяльності та підвищення якості законодавства України, проведення наукової експертизи нормативно-правових актів та їх проєктів, надання науково-методичної допомоги правозастосовчим органам.
Інститут є правонаступником майна, прав та обов’язків Науково-дослідного інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАПрН України, який перейменовано рішенням президії НАПрН України від 14 грудня 2022 р. № 125/7 з Київського регіонального центру НАПрН України (створений президією Академії правових наук України 21 грудня 1993 р., забезпечував координацію діяльності наукових установ Академії, освітніх та інших закладів юридичного профілю, дійсних членів (академіків) та членів кореспондентів НАПрН України, що працювали у Київському регіоні).
З моменту створення, на його базі, за участю вчених-правників Київського регіону велася системна наукова робота та проходили заходи, під час яких ухвалювались знакові для українського державо- і правотворення рішення. У 1996 р. вчені установи працювали над розробкою проєкту Конституції України, також за їх участі відбувалося обговорення законопроєктів «Про Конституційний Суд України», «Про громадянство», змін і доповнень до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, питань щодо реформування судоустрою та статусу суддів в Україні. Вони залучалися до розробки договорів про взаємодію та співробітництво у сфері боротьби з міжнародною злочинністю з різними країнами та законопроектів про їх ратифікацію, зокрема, зі Сполученим Королівством Великобританії та Північної Ірландії (18.04.1996), Французькою Республікою (03.09.1998), Королівством Швеція (25.03.1999) та низкою інших держав.
Працівники центру були членами Науково-консультативних рад при Конституційному Суді України та Верховному Суді, брали активну участь у розвитку конституційного процесу та вдосконалення правової системи в Україні, реалізації Указів Президента України «Про Конституційну Асамблею» та «Питання Комісії з питань правової реформи», науково-консультативному їх забезпеченні.
У 2020 р. КРЦ НАПрН України здійснював координацію наукової діяльності 30 дійсних членів (академіків) та 49 членів-кореспондентів НАПрН України, які плідно працювали у Київському регіоні.
З січня 2021 року КРЦ НАПрН України набув статусу державної бюджетної неприбуткової наукової установи, яка функціонує на засадах наукового самоврядування.
14 грудня 2022 року постановою президії НАПрН України Київський регіональний центр Національної академії правових наук України було перейменовано в Науково-дослідний інститут правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії правових наук України.
З метою забезпечення виконання завдань, визначених частиною четвертою статті 22, частиною третьою статті 44 Закону України «Про правотворчу діяльність», зокрема розроблення наукових концепцій розвитку законодавства України та проведення юридичної (правової) експертизи проєктів законів, Кабінет Міністрів України постановою від 20.10.2023 №1099 передав Науково-дослідний інститут правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії правових наук України у відання Національної академії наук України (увійшов до складу Відділення історії, філософії та права НАН України).
Розпорядженням Президії НАН України № 39 від 16.01.2024 р. Науково-дослідний інститут правотворчості та науково-правових експертиз НАПрН України перейменовано в Інститут правотворчості та науково-правових експертиз НАН України та затверджено нову редакцію статуту.
В структурі Інституту функціонують чотири відділи: відділ дослідження проблем правотворчості та адаптації законодавства України до права ЄС, відділ публічно-правових досліджень, відділ приватноправових досліджень, відділ науково-правових експертиз.
Основними напрямами наукових досліджень Інституту є: правова система повоєнної України; правотворчість в Україні: інтеграція в європейський та північноатлантичний простір; інституційні спроможності України для післявоєнного відновлення: нормативно-правові механізми ефективної реалізації; концептуальні засади розвитку галузевого законодавства як складова юридичного прогнозування; моніторинг законодавства та правове забезпечення наукової і науково-технічної діяльності в Україні: впровадження сучасних стандартів світової науки; розвиток приватного права як елемент європеїзації українського суспільства; науково-експертне забезпечення нормативно-правової діяльності органів державної влади.
За відносно короткий час Інститут має доволі багато здобутків. Зокрема, з початку 2021 р. наукові співробітники Інституту підготували понад 100 законопроєктів, експертних висновків на проєкти законів та інших нормативно-правових актів, не враховуючи висновків на запити органів судової влади, міністерств та інших державних інституцій, місцевих громад.
Тільки у 2023 р. видано: Том дев’ятий «Цивільне право» Великої української юридичної енциклопедії, монографію «Лінгвістична експертиза законопроектів в Україні», аналітичне дослідження актів Верховної Ради України, збірку науково-правових результативних експертних висновків, посібник «Порушення законів і звичаїв війни: актуальні проблеми теорії, практики та правового регулювання» тощо.
Окремим здобутком є також журнал «Нове українське право», де не просто публікуються наукові статті, але й на сторінках журналу здійснюється обмін науковими думками, оприлюднюються наукові результати аспірантів Інституту, молодих вчених. Журнал «Нове українське право» входить до категорії «Б» Переліку наукових фахових видань України зі спеціальності 081 Право.
Досить активною є діяльність і щодо наукових заходів, які стосувалися проблем порушень правил ведення війни та геноциду. Традиційним заходом стало проведення Цивілістичного форуму, де обговорюється проблематика рекодифікації цивільного законодавства.
Станом на 1 січня 2024 р. серед 37 науковців Інституту: 25 доктори наук і 11 кандидатів наук, у тому числі 21 професорів та 8 доцентів, 2 старших наукових співробітники. Серед учених Інституту 9 дійсних членів (академіків) та член-кореспондентів НАПрН України; 2 заслужених діяча науки і техніки України; 10 заслужених юристів України.
Це фахівці з усіх без винятку галузей права: теорії права, конституційного, цивільного, земельного, міжнародного права, цивільного процесу, кримінального права і кримінального процесу та інших. Усі вони є визнаними фахівцями у своїй сфері, входять до науково-консультативних рад при Голові Верховної Ради, Конституційному Суді України, Верховному Суді, працюють позаштатними радниками та консультантами в різноманітних органах державної влади, національних агентствах, комітетах Верховної Ради України.
Очолює Інститут доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України, Заслужений юрист України Олексій Олександрович Кот.
Інститут знаходиться у зведеному в 1911 р. архітектором І. Бєляєвим на замовлення інженера та громадського діяча В. Я. Демченка будинку під номером 3 по вулиці Пилипа Орлика (м. Київ), який віднесено до пам’яток культури місцевого значення.
