12 травня 2026 року в Інституті правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України відбулася IV Всеукраїнська науково-практична конференція «Актуальні питання юридичної науки в дослідженнях молодих вчених», приурочена до Дня науки.
Науковий захід, присвячений актуальним проблемам правового регулювання публічно-правових і приватноправових відносин в умовах дії воєнного стану в Україні та євроінтеграційних процесів. У межах конференції учасники представили доповіді, присвячені питанням правотворчої діяльності, розвитку правової науки, адаптації законодавства України до права ЄС, забезпечення оборонної функції держави, правової охорони об’єктів права інтелектуальної власності, захисту прав і свобод людини та іншим актуальним напрямам сучасних правових досліджень.
Захід відкрив заступник директора Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України з наукової роботи, академік-секретар відділення цивільно-правових наук Національної академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор, дійсний член (академік) НАПрН України, заслужений юрист України Андрій ГРИНЯК.
Із вітальним словом до учасників конференції звернувся заступник головного ученого секретаря – начальник Управління стратегічного розвитку Національної академії правових наук України, голова Ради молодих вчених НАПрН України, кандидат юридичних наук, старший дослідник Олег ГИЛЯКА. Він наголосив на ролі й значенні наукових досліджень молодих учених у формуванні сучасної правової системи України, розвитку юридичної освіти та правничої науки.
Заступник Голови Національного агентства кваліфікацій, кандидат юридичних наук Ганна РЕЗНІК у вітальному слові підкреслила, що в умовах сьогодення юридична наука відіграє важливу роль у процесах державотворення, європейської інтеграції та утвердження принципів верховенства права, а підтримка молодих учених є необхідною передумовою подальшого розвитку правничої спільноти.
З вітальним словом до учасників також звернулася завідувач відділу дослідження проблем правотворчості та адаптації законодавства України до права ЄС, голова Ради молодих вчених Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України, доктор юридичних наук, професор Надія МІЛОВСЬКА. Вона відзначила, що саме креативна та прогресивна молодь привносить у науку нові ідеї, сучасне бачення та готовність шукати нестандартні рішення для складних правових проблем.
У межах наукової частини конференції з доповіддю виступив головний науковий співробітник відділу дослідження проблем правотворчості та адаптації законодавства України до права ЄС Інституту, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України, почесний академік НАПН України, заслужений юрист України Михайло КОСТИЦЬКИЙ. У своїй доповіді він зосередив увагу на філософсько-правових та методологічних аспектах європейської правотворчості як синтезу правових традицій.
Старший науковий співробітник відділу дослідження проблем правотворчості та адаптації законодавства України до права ЄС Інституту, доктор юридичних наук Ярослав МЕЛЬНИК розкрив питання плюралізму наукових шкіл права як цілісної картини правової доктрини та підкреслив роль наукових шкіл у формуванні сучасної правової доктрини України.
Аспірантка кафедри теорії, історії та філософії права Навчально-наукового інституту права та психології Національної академії внутрішніх справ, заступник керівника управління опрацювання конституційних подань та конституційних звернень Правового департаменту – завідувач відділу попередніх висновків Секретаріату Конституційного Суду України Юлія МИХЕЄНКО присвятила свій виступ інституту amicus curiae та ролі Конституційного Суду України у творенні конституційної реальності.
Аспірант Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України Василь РАДЕЦЬКИЙ розглянув питання правового статусу іноземних держав як суб’єктів цивільно-правової відповідальності у праві України, а також особливості притягнення держав до відповідальності в сучасних умовах.
Аспірант кафедри теорії, історії та філософії права Навчально-наукового інституту права та психології Національної академії внутрішніх справ Ігор БОГДАН у доповіді про організацію та здійснення оборонної функції держави проаналізував зарубіжний досвід у сфері безпеки й оборони та окреслив перспективи використання міжнародного досвіду для вдосконалення оборонної політики України.
Аспірант Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України Андрій ГОНЧАР дослідив питання правової охорони інтелектуальної власності, створеної військовослужбовцями, та наголосив на необхідності належного правового врегулювання цієї сфери в умовах воєнного стану.
Аспірант Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України Євген ОТЦЕВИЧ у доповіді щодо обмеження лихварських процентів проаналізував сучасні підходи до правового регулювання грошових зобов’язань і акцентував увагу на необхідності забезпечення балансу між інтересами кредиторів і боржників.
Студентка 3 курсу спеціальності «Міжнародне право» Навчально-наукового інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка Катерина КОТ представила доповідь про порушення прав людини на окупованих територіях України, проаналізувавши основні виклики у сфері захисту прав людини та механізми міжнародно-правового реагування.
Здобувачка освіти першого – бакалаврського – рівня вищої освіти Інституту післядипломної освіти Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ольга ІЛЬЧУК дослідила вплив міжнародного права на національне кримінальне право України у зв’язку з російською агресією та наголосила на важливості гармонізації українського законодавства з міжнародними правовими стандартами.
Здобувачка загальної середньої освіти Запорізького академічного ліцею №31 Запорізької міської ради Єлизавета ДУБІНА у виступі щодо цифрових доказів у кримінальному провадженні проаналізувала проблеми їх допустимості та оцінки, звернувши увагу на актуальність розвитку цифрових технологій і необхідність удосконалення процесуального законодавства.
Захід завершився словами вдячності Збройним Силам України за можливість проведення наукової дискусії, а також усім учасникам конференції – за активну участь у фаховому обговоренні актуальних питань розвитку юридичної науки.
