10 жовтня 2025 року Інститутом правотворчості та науково-правових експертиз НАН України проведено науково-практичну конференцію «Адаптація законодавства України до положень права Європейського Союзу».
Відкриваючи конференцію, Андрій ГРИНЯК, заступник директора Інституту з наукової роботи, привітав усіх учасників заходу від усього колективу Інституту та наголосив, що адаптація законодавства України до положень права Європейського Союзу, – це діяльність, що стосується кожного юриста. Але будь-яка робота, що стосується адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу, повинна робитися вдумливо, так, щоб не нашкодити економіці, обороні та всім іншим сферам і галузям.
Наталія КУЗНЄЦОВА, заступник голови Науково-консультативної ради при Голові Верховної Ради України, науковий координатор робочої групи з оновлення цивільного законодавства України, привітала колег, побажала всім плідної роботи і окреслила різницю підходів у публічному та приватному праві, підкресливши, що європеїзація має стосуватися не лише норм, а й усієї правової системи. Вона наголосила на ролі «м’якого права» у рекодифікації приватного права України й свободі вибору моделей у встановлених рамках та констатувала, що «м’яке право» допомагає безпечно інтегрувати нові підходи без механічного копіювання.
Ксенія СМИРНОВА, проректор з науково-педагогічної роботи (з міжнародного співробітництва) Київського національного університету імені Тараса Шевченка, у вітальному слові запропонувала дивитися ширше на «адаптацію законодавства», наголошуючи на європеїзації всієї правової системи, що потребує історико-методологічного підґрунтя й перспективного бачення. Також вона розглянула терміни Угоди про асоціацію (транспозиція, гармонізація, імплементація, наближення/апроксимація), підкресливши їх суттєву відмінність і пов’язаність із трьома рівнями: законодавчим, виконавчим та правозастосовним.
Віктор ДУБОВИК, генеральний директор Директорату з питань правової політики Офісу Президента, наголосив, шо питання євроінтеграції, які піднімаються і обговорюються на всіх рівнях державної влади, є нині складовою майбутнього успіху українського народу. Його доповідь була присвячена унікальності національних систем реєстрації прав власності на нерухомість у Європі та проблемам визнання/підтвердження таких прав в Україні. На прикладі сучасного Державного реєстру речових прав він окреслив проблематику щодо визнання прав власності, що виникли до 2013 року. На його думку, окремі положення «Дорожньої карти з питань верховенства права», яка затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів від 14 травня 2025 р., мають бути уточнені, аби не блокувати право розпорядження майном і водночас мінімізувати шахрайство у цій сфері.
Олег ТКАЧУК, суддя Великої Палати Верховного Суду, вчений секретар НКР при Верховному Суді, підкреслив, що судова система працює в екстремальних умовах воєнного стану: сотні тисяч нових нормативних актів, близько 4 тис. суддів і мільйони справ створюють перевантаження та загрожують єдності практики. Замість механічного збільшення штату він пропонує зміщення акценту на досудові та альтернативні способи врегулювання, селекцію дрібних спорів і розумні «фільтри» для Верховного Суду (аж до ідеї «мирових» суддів для малозначних кейсів). Доповідач підсумував, що судовий контроль має лишатися всеосяжним, але – лише для належних категорій справ, що наблизить судову практику до стандартів ЄС.
Сергій ПОГРІБНИЙ, суддя Великої Палати Верховного Суду, акцентував увагу на зміні правової ідеології: від радянських уявлень – до розуміння права як явища культури й інструмента справедливості. Верховний Суд з 2017 року де-факто функціонує як суд прецедентного права, що вимагає обережного тлумачення, а не творення «нових норм». Він відзначив децентралізацію творення правил і провідну роль договору в приватному праві. У процесуальній сфері запропонував німецьку модель єдиного кодексу для «цивільної сфери спорів» і окремі закони – для особливостей. Спікер підкреслив, що право ЄС і практика Суду ЄС – легітимні та корисні джерела для справедливих рішень в Україні.
Надалі захід модерувала Лариса КРАСИЦЬКА, завідуюча відділу науково-правових експертиз Інституту , яка наголосила, що учасники конференції переходять до етапу доповідей та дискусій щодо адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу
Ціннісно-психологічним засадам європейських трансформацій та їхньому впливу на право присвятив свою доповідь Михайло КОСТИЦЬКИЙ, головний науковий співробітник відділу дослідження проблем правотворчості та адаптації законодавства України до права ЄС Інституту. Спікер наголосив на неминучості інтеграції українського законодавства з правом ЄС, де модернізація приватного права – ключова умова. Він підкреслив, що інтеграційний «мейнстрим» Європи тримається не лише на економіці, а й на ментально-психологічних чинниках.
Руслан ДЖАБРАІЛОВ, заступник директора з наукової роботи ДУ «Інститут економіко-правових досліджень ім. В.К. Мамутова НАН України» звернув увагу на методологію розробки та реалізації нормативно-правових актів. Саме методи стратегічного передбачення (Strategic Foresight) – важливий етап оцінки правового впливу законодавчих ініціатив та з’ясування адекватності їхнього впливу на відповідні суспільні відносини. Стратегічне передбачення сьогодні окремо згадується в системі інструментів нормопроєктування ЄС – у «наборі інструментів кращого регулювання» (Better Regulation Toolbox) і керівних принципах кращого регулювання. На думку доповідача, національний законодавець, ухвалюючи рішення, має враховувати практику Єврокомісії і її підходи до формування внутрішньої та зовнішньої політики, щоби забезпечити сумісність із правом ЄС.
Анатолій КОЛОДІЙ, головний науковий співробітник відділу дослідження проблем правотворчості та адаптації законодавства України до права ЄС Інституту, запропонував чотири базові способи правової інтеграції: уніфікація, гармонізація, адаптація та стандартизація, пояснивши їхні межі та застосовність для України як кандидата в члени ЄС. Наголос у доповіді зроблено на визначеності термінології перед адаптацією – без єдиних понять результативної інтеграції не буде. Висновки науковця полягали у наступних положеннях: інтегруватися держави можуть лише в тих суспільних відносинах, які є однорідними; у поточних умовах для України найбільш практична – саме адаптація.
Світлана БОБРОВНИК, професор кафедри теорії та історії права і держави навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, розкрила у своєму виступі поняття правової системи Європейського Союзу, визначила її ознаки та сформулювала основні функції. Доповідач звернула увагу на особливості правової системи Європейського Союзу та порівняла їх з правовою системою України. Підсумовуючи доповідь, науковець звернула увагу на проблемах адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу.
Микола ШУМИЛО, головний науковий співробітник відділу науково-правових експертиз Інституту свій виступ присвятив доказовому праву в КПК України 2012 року як «тернистому шляху» до євроінтеграції, з критикою надмірної заформалізованості досудового розслідування і затягувань у суді. Він зазначив, що наявна двоступенева «жорстка» формалізація стадії кримінального процесу (досудового розслідування/судового розгляду) породжує надмірні строки і не відповідає європейським стандартам ефективності. Науковець наголосив на необхідності кардинальних змін в системі кримінальної юстиції. Виступ логічно продовжив дискусію про адаптацію процесуальних кодексів до європейських підходів.
Ольга АВРАМОВА, провідний науковий співробітник відділу приватного права та процесу НДІ приватного права і підприємництва імені академіка Ф.Г. Бурчака НАПрН України, наголосила, що адаптація житлового законодавства України має узгоджуватися зі стратегічними орієнтирами ЄС і спиратися на чіткий понятійний апарат (доступне/соціальне житло, «право проживання» vs «право користування»), з урахуванням європейської тенденції бачити в житлі не тільки економічне, а й соціальне благо. Науковець запропонувала закріпити «право проживання» при рекодифікації ЦК і розрізняти «виселення» та «примусове виселення», зокрема в умовах війни.
На завершення учасники конференції дійшли висновку, що адаптація законодавства України до стандартів Європейського Союзу є ключовим етапом зміцнення правової системи та інтеграції країни у європейський правовий простір. Важливість комплексного підходу, поєднання законодавчих реформ із практичним впровадженням європейських норм та активної участі всіх гілок влади, дозволяє забезпечити ефективність і сталість змін, а також створює надійну основу для подальшого розвитку українського права.