4 березня 2026 року у Конституційному Суді України відбулася презентація колективної монографії «Наукова концепція розвитку законодавства України», підготовленої Інститутом правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України за участю провідних українських правників.
У заході взяли участь судді Конституційного Суду України, члени Науково-консультативної ради при Голові Верховної Ради України, представники Національної академії наук України, а також науковці провідних юридичних шкіл України.
Особливого значення події надав той факт, що презентація відбулася у стінах Конституційного Суду України і стала першим спільним заходом Конституційного Суду України та Національної академії наук України, присвяченим обговоренню концептуальних засад розвитку національного законодавства.
Відкриваючи захід, виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин привітав учасників та наголосив на важливості системного наукового підходу до розвитку законодавства. За його словами, українське законодавство нерідко характеризується несистемністю та суперечливістю, а тому формування наукової концепції його розвитку є необхідною умовою підвищення його якості та узгодженості.
«Перш за все необхідно поставити розвиток законодавства на належний рівень — на рівень наукового підходу, на рівень наукового бачення чинників, форм і тенденцій розвитку законодавства», — зазначив він.
Олександр Петришин також привітав ініціаторів і авторів видання, підкресливши, що підготовка монографії є вагомим кроком до відновлення авторитету науки у правотворчому процесі.
Віцепрезидент Національної академії наук України Олег Рафальський у своєму виступі підкреслив, що право є фундаментальною основою існування держави, особливо в умовах сучасних викликів. Він зазначив, що Конституційний Суд України не лише застосовує право, а й виступає активним учасником правотворчого процесу. За його словами, саме науковий підхід є тим методологічним інструментом, який дозволяє підвищити якість і ефективність законодавства. Особливу увагу було приділено ролі Національної академії наук України у правотворчому процесі, адже відповідно до Закону України «Про правотворчу діяльність» НАН України визначена одним із ключових суб’єктів, які здійснюють незалежну наукову експертизу законопроєктів та прогнозування розвитку законодавства.
«Ми не повинні бути «пожежною командою», яка реагує на проблеми постфактум. Наука повинна вести державу вперед, формуючи стратегічне бачення розвитку законодавства», — підкреслив він.
Директор Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України Олексій Кот у своєму виступі окреслив передумови підготовки монографії та звернув увагу на необхідність формування цілісної наукової доктрини розвитку законодавства.
«Академічна наука відіграє ключову роль у формуванні стратегічних орієнтирів державного розвитку. Представлена монографія є прикладом фундаментального дослідження, спрямованого на формування системного бачення майбутнього українського законодавства», — зазначив він.
Презентаційну частину заходу модерували суддя Конституційного Суду України Оксана Грищук та директор Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України Олексій Кот.
З ґрунтовною доповіддю виступила заступниця голови Науково-консультативної ради при Голові Верховної Ради України Наталія Кузнєцова, яка виступила одним із головних ініціаторів підготовки монографії, розповіла про ідею створення цього масштабного дослідження.
Вона зазначила, що більшість авторів видання є членами Науково-консультативної ради при Голові Верховної Ради України, які представляють різні наукові школи та регіони держави. За словами Наталії Кузнєцової, до роботи над монографією були залучені представники провідних юридичних університетів і наукових установ України. Особливу подяку вона висловила Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України, який забезпечив організаційну та наукову координацію роботи авторського колективу. У доповіді були окреслені теоретичні та практичні засади формування Концепції, її значення для розвитку законодавства, а також можливі моделі впровадження напрацювань у діяльність органів державної влади. Окремо Наталія Кузнєцова зупинилася на розділі монографії, який присвячений конституційним засадам розвитку законодавства. У роботі над цим розділом взяли участь судді Конституційного Суду України: Олександр Петришин, Оксана Грищук, Ольга Совгиря, Сергій Різник.
«Конституція України має стати концептуальним каркасом розвитку галузевого законодавства. У цьому процесі ключову роль відіграє Конституційний Суд України, який здійснює перевірку законів на відповідність Основному Закону держави», — наголосила Наталія Кузнєцова.
Директор Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка України Оксана Васильченко у доповіді зосередила увагу на конституційних засадах розвитку законодавства України. У виступі вона підкреслила ключову роль Конституції України як системоутворюючого фундаменту всієї правотворчої діяльності держави. За її словами, жоден нормативно-правовий акт не може бути ефективним без чіткого дотримання конституційних принципів, адже саме Основний Закон визначає межі та напрями розвитку правової системи. Доповідачка також звернула увагу на значення Конституційного Суду України у забезпеченні верховенства Конституції та узгодженості національного законодавства. Вона зазначила, що формування науково обґрунтованої концепції його розвитку має ґрунтуватися на конституційних принципах і практиці конституційного правосуддя.
З доповіддю також виступив суддя Конституційного Суду України Сергій Різник, який зосередив увагу на значенні наукових досліджень для розвитку сучасної правової системи та вдосконалення правотворчої діяльності. У своєму виступі він наголосив, що формування ефективного та узгодженого законодавства потребує системного наукового підходу, а також тісної взаємодії між науковою спільнотою, законодавцем і органами конституційної юрисдикції.
За словами судді, діяльність Конституційного Суду України тісно пов’язана з якістю законодавства, оскільки саме його системність і внутрішня узгодженість визначають ефективність захисту конституційних прав і свобод людини. Він також зазначив, що представлена монографія може стати надійним науковим орієнтиром для подальшого розвитку правничої доктрини.
У виступі заступника директора Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України з наукової роботи Андрія Гриняка було акцентовано увагу на підготовці концепцій розвитку галузевого законодавства, над якими нині працює Інститут у межах реалізації цільової наукової програми НАН України. Він зазначив, що відповідні дослідження спрямовані на формування системного бачення модернізації окремих галузей права, удосконалення нормативного регулювання та вироблення наукових прогнозів подальшого розвитку законодавства. За словами доповідача, одним із ключових завдань цих напрацювань є забезпечення узгодженості та системності правового регулювання, а також гармонізація національного законодавства з європейськими правовими стандартами. Він підкреслив, що розроблення концепцій галузевого законодавства є складовою наукового забезпечення правотворчої діяльності держави та сприятиме формуванню довгострокових орієнтирів розвитку української правової системи.
Із виступом також звернулася заступник директора Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України Наталія Оніщенко, яка є одним з авторів презентованої монографії. У своєму виступі вона звернула увагу на значення правничої науки у формуванні стратегічних орієнтирів розвитку національного законодавства. Наталія Оніщенко зазначила, що підготовка науково обґрунтованих концепцій розвитку законодавства є необхідною передумовою забезпечення його системності та ефективності. Вона підкреслила, що такі фундаментальні дослідження сприяють формуванню сучасної правової доктрини та посиленню взаємодії між наукою, правотворчою практикою і державними інституціями.
Після презентації монографії відбулася жвава наукова дискусія, у якій взяли участь судді Конституційного Суду України, відомі українські правники і науковці.
Фото: «Юридична практика», «Юрінком Інтер».
Публікації про конференцію: «Юридична практика»