2 жовтня 2025 року Інститутом правотворчості та науково-правових експертиз НАН України спільно з Українським офісом інтелектуальної власності та інновацій проведено Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Реформування права інтелектуальної власності в умовах рекодифікації цивільного законодавства України».
Відкриваючи конференцію, Олексій КОТ, директор Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України, наголосив, що питання рекодифікації цивільного законодавства України набувають особливої ваги. У цьому контексті конференція є слушною нагодою для обміну думками щодо актуальних викликів цивільного права науки та потреб правозастосовної практики у сфері інтелектуальної власності.
Наталія КУЗНЄЦОВА, заступник голови Науково-консультативної ради при Голові Верховної Ради України,
привітала колег, побажала всім плідної роботи і наголосила тому, що не буде залишено поза увагою жодної пропозиції, яка поліпшуватиме режим регулювання відносин, пов’язаних із результатами творчої діяльності. Важливо, щоб оновлена книга Цивільного кодексу України з питань інтелектуальної власності враховувала як потреби практики застосування чинних норм, так і нові європейські підходи, що формують сучасний вектор розвитку права у цій сфері.
Олена ОРЛЮК, директор УКРНОІВІ, відзначила, що інтелектуальна власність – одна з найбільш динамічних сфер суспільних відносин, і саме тому обговорення шляхів розвитку цивільного законодавства в цій площині є вкрай важливим. “Ми маємо справу з новими інституціями, нормами й викликами, на які слід реагувати оперативно й сучасними правовими інструментами. З одного боку, темп визначає технологічний розвиток, з іншого – зростає кількість завдань, пов’язаних із регулюванням, наприклад, використання штучного інтелекту. Особливе значення в цьому процесі має євроінтеграційний вимір. Завершення останнього скринінгу національного законодавства в Європейській Комісії відкриває новий етап надзвичайно інтенсивної роботи над узгодженням правового регулювання й забезпеченням ефективної правозастосовної практики”.
Надалі захід модерувала Марина ВЕЛИКАНОВА, завідуюча відділу приватноправових досліджень Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України, яка наголосила, що учасники конференції переходять до етапу обговорення конкретних пропозицій щодо оновлення Книги 4 Цивільного кодексу України та удосконалення регулювання у сфері інтелектуальної власності.
З презентацією щодо перспектив рекодифікації об’єктів права інтелектуальної власності, які викладені у напрацюваннях робочої групи з оновлення ЦК України, виступив Ігор ЯКУБІВСЬКИЙ, головний науковий співробітник відділу приватноправових досліджень Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України. Він відзначив, що: “…основна цінність Цивільного кодексу України у закріпленні системи права інтелектуальної власності. Жоден спеціальний закон цього не забезпечить, бо він фокусується на конкретному об’єкті чи відносинах, а ЦК України здатен звести все в систему і показати місце права інтелектуальної власності у системі приватного права. Для Книги 4 системоутворювальним моментом є коло об’єктів права інтелектуальної власності. Орієнтиром при побудові кола об’єктів є зобов’язання за міжнародними договорами, в яких бере участь Україна. Саме тому одним із напрямків оновлення Цивільного кодексу України є ревізія цих об’єктів у першу чергу на предмет тих, які не працюють – задекларовані, але реально не охороняються”.
Богдан ПАДУЧАК, перший заступник директора УКРНОІВІ, зупинився на пропозиціях щодо імплементації окремих положень acquis ЄС у сфері патентів і корисних моделей, які розроблені спільно з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України та стейкхолдерами та подані на розгляд Єврокомісії.
Микола ПОТОЦЬКИЙ, заступник директора УКРНОІВІ, розкрив особливості правового режиму комерційної таємниці, і запропонував долучитися до обговорення та підготовки відповідних пропозицій.
Любов МАЙДАНИК, заступник директора УКРНОІВІ, наголосила на основних питаннях, які стосуються розширення переліку об’єктів суміжних прав, що буде потребувати внесення змін до Цивільного кодексу України; ефективності системи управління майновими авторськими і суміжними правами, яка здійснюється через організації колективного управління з огляду на євроінтеграцію і проблеми, пов’язані з порушеннями авторських і суміжних прав, зокрема щодо об’єктів, розміщених в мережі Інтернет.
Євгенія БУЛАТ, провідний науковий співробітник відділу приватноправових досліджень Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України, висловила свою думку щодо дискусійних об’єктів інтелектуальної власності і наголосила на необхідності існування в Цивільному кодексі України наукового відкриття як об’єкта інтелектуальної власності, що має важливе значення для сфери безпеки і оборони.
Катерина НАЛИВАЙКО, начальник управління з питань індустріальної власності Міністерства оборони України, подякувала за законотворчу роботу, пов҆язану з правами військовослужбовців, наголосила на необхідності збереження підходу до визначення службових об’єктів не тільки для трудових відносин, а й відносин військової служби (правовий режим службових об’єктів, які створюються військовослужбовцями; необхідність охорони фундаментальних наукових досліджень, технологій і адаптації системи інтелектуальної власності в питанні трансферу технологій в партнерстві з іноземними країнами).
Анна ШТЕФАН, завідувач відділу авторського права і суміжних прав Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності НАПрН України, представила доповідь, присвячену особливостям відображення норм авторського та суміжних прав у цивільних кодексах держав-членів ЄС і визначенню ролі цивільних кодексів як джерел авторського та суміжного права.
Наталія МИРОНЕНКО, радник при дирекції Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності НАПрН України, у доповіді обґрунтовала необхідність зосередження Книги 4 ЦК України на загальній частині як системоутворювальному блоці приватноправового регулювання у сфері інтелектуальної власності, із збереженням окремих об’єктів, що мають фундаментальне значення для науки та практики (зокрема, наукового відкриття та раціоналізаторської пропозиції). Запропоновано тимчасово зберегти регулятивний вплив ЦК України щодо об’єктів, які наразі не охоплені спеціальним законодавством, до моменту його розроблення та введення в дію.
Геннадій АНДРОЩУК, провідний науковий співробітник відділу промислової власності Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності НАПрН України, у своєму виступі наголосив на важливості збереження правової охорони наукових відкриттів і раціоналізаторських пропозицій в Цивільному кодексі України. Окремо увагу було приділено раціоналізаторським пропозиціям як невід’ємної частини, що має важливе значення в сфері діяльності військовослужбовців. Було наголошено на необхідності удосконалення правового режиму доменних імен та інших об’єктів інтелектуальної власності.
Олександр ДОРОШЕНКО, директор Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності НАПрН України, у доповіді обґрунтував необхідність подальшого опрацювання питання включення до Книги 4 Цивільного кодексу України таких об’єктів інтелектуальної власності, як наукові відкриття та раціоналізаторські пропозиції. Підкреслив, що ситуація, коли фактично існуючі об’єкти залишаються поза межами належного правового регулювання, є неприйнятною з огляду на принципи системності та правової визначеності. До ухвалення спеціальних законів їх вилучення з ЦК України визнано передчасним. Окремо підтримано підхід до охорони пристрою як технічного рішення через інститут корисної моделі, водночас висловлено заперечення проти розширення охорони корисної моделі на процеси та інші можливі технічні рішення.
В обговоренні взяли участь Дмитро ГУЗІЙ, представник управління інтелектуальної власності та інновацій Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, Анатолій КОДИНЕЦЬ, завідувач кафедри інтелектуальної власності та інформаційного права Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Костянтин ЗЕРОВ, старший науковий співробітник відділу авторського права і суміжних прав Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності НАПрН України та інші учасники конференції.
