3 квітня 2026 року Інститут правотворчості та науково-правових експертиз НАН України спільно з відділенням цивільно-правових наук НАПрН України та Верховним Судом провів XV Міжнародний цивілістичний форум «Оновлений Цивільний кодекс України: перспективи та проблеми праворозуміння і правозастосування».
У межах форуму було представлено концептуальні підходи до оновлення Цивільного кодексу України та обговорено ключові новели проєкту крізь призму праворозуміння і правозастосування. Захід об’єднав науковців, суддів, практикуючих юристів та іноземних колег навколо фахової дискусії щодо основних напрямів рекодифікації приватного права в Україні.
Форум відкрив Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко. У вітальному слові він подякував співорганізаторам та учасникам заходу, наголосив на важливості євроінтеграційного спрямування оновлення цивільного законодавства й підкреслив особливу вагу цієї роботи в умовах нинішніх випробувань для держави. Він акцентував, що саме рекодифікація дає змогу переосмислити чинне правове регулювання, оцінити, які підходи залишаються ефективними, а які потребують оновлення, а міжнародний формат форуму робить цю дискусію особливо цінною.
Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук у своєму виступі наголосив, що особлива увага до оновлення Цивільного кодексу України зумовлена його значенням для кожної людини, адже цей акт безпосередньо впливає на повсякденне життя громадян. Він підкреслив важливість участі суддівської спільноти в обговоренні проєкту Кодексу, зазначивши, що саме фахові рекомендації суддів мають вагоме значення для його якісного доопрацювання. Окремо акцентував, що від рівня співпраці правничої, наукової та судової спільнот значною мірою залежить реноме України на міжнародній арені. Також відзначив, що під час підготовки проєкту Кодексу взаємодія відбувалася з багатьма науковими й освітніми установами.
Від імені Президії Національної академії наук України присутніх привітав віцепрезидент НАН України Олег Рафальський. За його словами, цей форум має особливе значення і знаменує важливий етап для української державності, коли приватне право сприймається не просто як система норм, а як фундамент майбутнього європейського демократичного правового суспільства. Він підкреслив вагомий внесок Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України в роботу Робочої групи з підготовки законопроєкту з рекодифікації цивільного законодавства. На переконання доповідача, це є прикладом того, як наукові напрацювання безпосередньо трансформуються у якісний законодавчий продукт. Олег Рафальський також наголосив, що Національна академія наук України і надалі підтримуватиме розвиток цивілістичної думки та наукове опрацювання питань рекодифікації цивільного законодавства.
Голова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Марина Червинська, привітала учасників форуму та наголосила на важливості фахового обговорення проблематики, винесеної на його розгляд. Вона підкреслила, що поєднання наукового підходу та судової практики створює необхідні умови для подальшого розвитку цивільного права та глибшого осмислення сучасних правових процесів.
Директор Інституту правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України Олексій Кот звертаючись до учасників форуму, відзначив широкий географічний та інституційний склад його учасників і подякував усім установам та науковим осередкам, які долучилися до проведення заходу. Він особливо підкреслив унікальну наукову атмосферу форуму, зауваживши, що понад 100 представників провідних наукових центрів Харкова, Львова, Одеси, Тернополя, Івано-Франківська, а також знаних цивілістичних шкіл Німеччини, Казахстану та Молдови об’єдналися для обговорення найактуальніших проблем рекодифікації цивільного законодавства.
Академік-секретар відділення цивільно-правових наук Національної академії правових наук України Андрій Гриняк привітав учасників форуму та висловив подяку всім, хто долучився до підготовки й обговорення проєкту оновленого Цивільного кодексу України. Зокрема, він відзначив внесок Наталії Кузнєцової, Олени Кохановської, Руслана Стефанчука, а також кафедр університетів, які брали активну участь у роботі над проєктом. Окремо наголосив, що до цієї масштабної роботи активно долучилася і суддівська спільнота, завдяки чому сьогодні представлено цілісний, концептуально завершений текст Кодексу.
Науковий координатор Робочої групи з підготовки законопроєкту з рекодифікації (оновлення) цивільного законодавства України Наталія Кузнєцова наголосила, що йдеться саме про оновлений Цивільний кодекс України, який пропонує нове бачення приватного права як права, що визначає межі свободи людини. Вона звернула особливу увагу на презумпцію приватності відносин: відносини вважаються приватними, якщо їхній публічний характер прямо не випливає із їхньої суті або не встановлений законом. Також у виступі було акцентовано на формуванні в проєкті європейських стандартів приватного права, ролі договору як одного з регуляторів приватноправових відносин, розширенні системи засад приватного права, відході від радянських конструкцій господарського відання та оперативного управління, а також на необхідності нового підходу до участі юридичних осіб публічного права у приватних відносинах.
Секретар Великої Палати Верховного Суду Сергій Погрібний у своїй доповіді наголосив, що законодавство має бути науково обґрунтованим і відповідати реальним потребам суспільства, а право – залишатися живим інструментом, що постійно еволюціонує. Однією з центральних тез виступу стала свобода договору як форма саморегулювання приватних відносин. Також було акцентовано на ролі договору як джерела права, значенні судової правотворчості та на тому, що добросовісність, розумність і справедливість мають розглядатися як єдина взаємопов’язана тріада.
Директор Інституту правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України Олексій Кот присвятив свій виступ загальним засадам приватного права як ідеологічному ядру оновленого Цивільного кодексу України. За його словами, саме стаття 3 проєкту демонструє, яким бачиться майбутнє приватного права в Україні. Він наголосив, що засади приватного права пронизують усі книги й інститути Кодексу та виконують одразу три функції: є орієнтиром для правотворчості, інструментом тлумачення і критерієм оцінки поведінки.
Директор Науково-дослідного інституту приватного права (Республіка Казахстан) Майдан Сулейменов привітав українських цивілістів із масштабною роботою з рекодифікації цивільного законодавства та високо оцінив досягнення України в цьому напрямі. У змістовній частині виступу він звернув особливу увагу на принципи добросовісності, розумності та справедливості, які, на його переконання, не є лише моральними побажаннями, а виступають межами здійснення цивільних прав. Водночас було висловлено застереження від надмірного розширення ідеї «соціальної спрямованості» приватного права, оскільки приватне право має зберігати власну природу та автономну логіку.
Професор кафедри цивільного права Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олена Кохановська присвятила свій виступ другій книзі проєкту Цивільного кодексу України, що стосується особистих немайнових прав. Вона підкреслила, що ця частина Кодексу поєднує традиції української цивілістики з новими викликами часу і є особливо важливою, оскільки саме в Україні свого часу була сформована окрема книга про особисті немайнові права. За її словами, завдяки цій книзі українська правова система послідовно визнає й захищає фундаментальні особисті права людини.
Секретар Пленуму Верховного Суду, секретар Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Дмитро Луспеник представив суддівський погляд на другу книгу проєкту, зосередивши увагу на практичних механізмах її застосування. Він наголосив, що оновлення Цивільного кодексу не означає «обнулення» судової практики, а навпаки – продовжує, систематизує та нормативно закріплює підходи, які вже були напрацьовані судами. За його словами, книга друга має виразну морально-етичну спрямованість, що є цілком природним для регулювання особистих немайнових прав, а її положення демонструють чіткий європейський вектор розвитку.
Професор кафедри цивільного процесу Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Роман Майданик присвятив свою доповідь книзі третій проєкту Цивільного кодексу України та модернізації речового права. Основний акцент було зроблено на системному оновленні речово-правового регулювання, його адаптації до потреб сучасного ринку та європейських стандартів. У виступі охарактеризовано загальні приписи книги у контексті речового права, звернуто увагу на взаємозв’язок цієї книги з положеннями книги дев’ятої, а також підкреслено модернізацію речово-правових інститутів і посилення інструментального характеру речових прав.
Народний депутат України Іван Калаур розкрив логіку розширення системи обмежених речових прав у проєкті оновленого Цивільного кодексу України. Він наголосив, що робоча група мала поєднати нові напрацювання з тими речово-правовими конструкціями, які вже існують у національному праві, і, за його оцінкою, із цим завданням вдалося впоратися. У центрі виступу були такі елементи нової системи речових прав, як узуфрукт, сервітут і речове право очікування.
Суддя Великої Палати Верховного Суду, вчений секретар Науково-консультативної ради при Верховному Суді Олег Ткачук у своєму виступі підтримав загальну філософію рекодифікації, водночас висловивши низку принципових зауважень до окремих положень книги третьої. Він наголосив, що в умовах війни першочерговим завданням держави залишаються безпека, оборона та належне функціонування військової юстиції.
Завідувач кафедри цивільного права Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Вадим Цюра присвятив свою доповідь захисту речових прав, вибудувавши її навколо ідеї багаторівневої системи захисту, яку формує проєкт Цивільного кодексу України. Він охарактеризував загальні положення про захист, визначив основні способи захисту та зупинився на таких видах позовів як віндикаційний, негаторний і посесорний.
Професор Бременського університету (Німеччина) Ганс-Йоахім Шрамм у своєму виступі зосередив увагу насамперед на методології правозастосування. Він наголосив, що для суддів важливим є не лише текст норми, а й спосіб її тлумачення, побудови аргументації та формулювання висновків. Особливий акцент було зроблено на техніці юридичного аналізу IRAC, яка допомагає структурувати правову проблему через визначення питання, правила, аргументацію та висновок. На прикладі американської судової практики щодо рішень Верховного Суду США у справах про аборти доповідач показав, наскільки важливою є правнича методологія для забезпечення послідовності та передбачуваності правозастосування.
Професор кафедри цивільного права та процесу юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Ігор Якубівський у доповіді про книгу четверту наголосив, що право інтелектуальної власності зберігається як окремий інститут приватного права, відмінний від права власності на матеріальний носій, але водночас тісно пов’язаний із міжнародним та європейським правовим контекстом. Серед основних новел було названо перегляд переліку об’єктів права інтелектуальної власності, новий підхід до комерційної таємниці, окреме виділення промислових зразків, а також включення прав sui generis на неоригінальні бази даних і результати, згенеровані системами штучного інтелекту.
Секретар Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Андрій Зайцев представив суддівський погляд на реформу права інтелектуальної власності. У своїй доповіді він наголосив, що оновлена книга четверта формує сучасну, технологічно нейтральну та євроінтеграційно сумісну модель охорони результатів творчої і технічної діяльності. Окремо було звернуто увагу на чіткіший каталог об’єктів інтелектуальної власності та практику розгляду відповідних спорів у судах.
Академік-секретар відділення цивільно-правових наук Національної академії правових наук України Андрій Гриняк у блоці, присвяченому книзі п’ятій, наголосив, що договірне право є однією з ключових складових приватного права, через яку здійснюється економічний обіг. За його словами, оновлення цієї частини Кодексу має бути тісно пов’язане з європейською інтеграцією України, але без механічного запозичення зовнішніх моделей. У виступі серед основних новел було названо посилення ролі переддоговірної відповідальності, перегляд підходів до письмової форми та відкликання оферти, а також адаптацію укладення договорів і розрахунків до електронного середовища.
Суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Василь Крат присвятив свій виступ ролі судової практики у формуванні сучасного обличчя зобов’язального права. Він підкреслив, що саме судова практика вже запровадила в український правовий обіг такі підходи, як venire contra factum proprium, contra proferentem і тлумачення на користь дійсності договору. На його переконання, модернізація зобов’язального права має враховувати не лише доктрину, а й напрацьовані судовою практикою інструменти кваліфікації та тлумачення.
Завідувач департаменту приватного права факультету права Молдавського державного університету (Республіка Молдова) Сержиу Бієшу коротко представив досвід модернізації цивільного кодексу Молдови у сфері речового права. У виступі було охарактеризовано підходи молдовського законодавства до права власності, земельного законодавства, набувальної давності та системи обмежених речових прав. Особливу увагу доповідач приділив володінню як важливій інституції, наголосивши, що саме на ньому варто робити особливий акцент у правовому регулюванні.
Старший науковий співробітник відділу приватноправових досліджень Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України Олег Простибоженко присвятив свою доповідь новій архітектурі сімейного права в межах оновленого Цивільного кодексу України. Серед ключових новел було названо застосування інституційного підходу, за яким окремо групуються норми про шлюб, особисті права членів сім’ї, майнові режими, утримання та форми влаштування дітей. Було відзначено спрощення процедур розірвання шлюбу, можливість його розірвання нотаріусами, перегляд ролі режиму окремого проживання, посилення диспозитивності у батьківських домовленостях, нову концепцію батьківської відповідальності та зміну підходів до шлюбного договору з урахуванням майнового стану подружжя.
Суддя Великої Палати Верховного Суду Ольга Ступак зосередилася на тому, як нові норми книги шостої працюватимуть у реальних сімейних конфліктах. Вона позитивно оцінила закріплення принципу найкращих інтересів дитини, розвиток договірних форм врегулювання батьківської відповідальності та увагу до нових об’єктів цивільних прав, які можуть впливати на режим майна подружжя. Водночас було окреслено й майбутні виклики для судової практики, зокрема спори щодо нових сімейно-правових договорів, проблеми прихованого співвласника, відчуження спільного майна одним із подружжя, а також питання статусу осіб, які перебувають у фактичних шлюбних відносинах.
Завідувач відділу приватноправових досліджень Інституту правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України Марина Великанова у блоці, присвяченому книзі сьомій, представила основні напрями модернізації спадкового права. Серед ключових новел було названо розширення кола спадкоємців, зокрема за рахунок дітей, зачатих після смерті спадкодавця із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій, збільшення кількості черг спадкування за законом до шести, а також удосконалення положень про спадкування за заповітом. Окремо було звернуто увагу на те, що репродуктивний матеріал не входить до складу спадщини, а також на оновлення правил щодо обов’язкової частки, управління спадщиною та складу спадкової маси, включно з цифровими об’єктами.
Голова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Марина Червинська у виступі, присвяченому загрозам і викликам для судової практики у сфері спадкового права, підкреслила, що радикальних змін у цій книзі немає, однак низка точкових новел є важливою і давно очікуваною практикою. Вона позитивно оцінила перенесення спадкового договору до книги про зобов’язання, врегулювання спадкування цифрових речей, оновлення підходів до обов’язкової частки, а також зміни у визначенні кола спадкоємців.
Завідувач кафедри міжнародного приватного права Навчально-наукового інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка Віктор Калакура присвятив свою доповідь книзі восьмій і поверненню міжнародного приватного права до структури кодексу приватного права. Він наголосив, що йдеться не просто про зміну назви, а про концептуальний крок, який знову підкреслює приватноправову природу відносин з іноземним елементом
Суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Юлія Черняк наголосила, що навіть за активної ролі міжнародних договорів внутрішнє законодавство залишається важливим регулятором цивільних справ з іноземним елементом. У виступі було проаналізовано нову редакцію книги восьмої крізь призму сучасного правозастосування. Окрему увагу було приділено необхідності узгодження матеріальних колізійних рішень із процесуальним законодавством, зокрема щодо конкуренції юрисдикцій, передачі юрисдикції та юрисдикційного імунітету іноземних держав.
У завершальному блоці форуму було наголошено, що проєкт оновленого Цивільного кодексу України має пройти шлях глибокого та виваженого доопрацювання і не повинен ухвалюватися «за будь-яку ціну», якщо це може позначитися на якості документа. Учасники підкреслили, що текст, підготовлений до першого читання, слід розглядати як основу для подальшої фахової роботи, а не як завершений результат.
Окрему увагу було приділено значенню синергії між наукою, судовою практикою, кафедрами цивільного права, Національною академією правових наук України, Верховним Судом та іноземними колегами, які долучилися до роботи форуму. Саме така взаємодія, на переконання організаторів і учасників, створює необхідні умови для формування якісного, сучасного і стабільного кодифікованого акта приватного права.
Форум було охарактеризовано як важливий етап великої спільної роботи – від концепції та тексту першого читання до точного опрацювання кожної книги з урахуванням критики, практичних зауважень і потреби у довготривалому та внутрішньо узгодженому кодексі. Обговорення засвідчило, що підтримка самої ідеї оновлення Цивільного кодексу поєднується з чіткою вимогою до максимальної точності формулювань і високої якості нормативного тексту.
Додаткові посилання:
Facebook: Руслан Стефанчук
Facebook: Верховний Суд
Pravo.ua: У Києві проходить XV Міжнародний цивілістичний форум
Pravo.ua: «Цивільний кодекс як кодекс приватного права є «правовим всесвітом» для людини» — професор Наталія Кузнєцова
Pravo.ua: Науковці та судді проаналізували положення законопроєкту оновленого Цивільного Кодексу України
Судова влада України: Оновлення Цивільного кодексу України: у Верховному Суді розпочався XV Міжнародний цивілістичний форум
Судово-юридична газета: Оновлення Цивільного кодексу: у Верховному Суді обговорюють нову редакцію ЦК
Фото Юрінком Інтер та Верховного Суду
