12 березня 2026 року в Інституті правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України відбулася міжнародна науково-практична конференція на тему «Інституційна спроможність органів публічної влади у забезпеченні сталого розвитку України». Конференцію організовано Інститутом правотворчості та науково-правових експертиз НАН України спільно зі Swiss Institute of Comparative Law.
Відкрив захід директор Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України, заслужений юрист України Олексій КОТ.
З вітальним словом до учасників наукового заходу звернулася дійсний член (академік) НАПрН України, почесний доктор НАН України, заслужений діяч науки і техніки України, доктор юридичних наук, професор Наталія КУЗНЄЦОВА, яка зазначила, що нині перед Україною постає завдання не лише відстоювати незалежність, а й переформативувати державу для ефективного управління та забезпечення сталого розвитку. Вчена обґрунтувала, що сучасна держава має гарантувати своїм громадянам стабільність через надійні соціальні програми, підтримку в критичних сферах та прозору роботу інституцій. Академік наголосила, що представники публічної влади, науковці, практики, інститути громадянського суспільства спільно формують основу для розвитку України як сильної, демократичної та соціально відповідальної держави.
Зі словами підтримки учасників конференції у дослідженні питань сталого розвитку України звернулася Надзвичайний і Повноважний Посол України в Султанаті Оман Ольга СЕЛИХ, котра відзначила, що в України попереду складний шлях відбудови, де інституційна спроможність може мати вимір не лише з точки зору ефективного управління, а й як інституції які мають довіру громадян, партнерів та інвесторів. Дипломатія для України на сьогодні формує механізми проєктної співпраці з зарубіжними партнерами, і в цьому важливо переймати їх досвід у розбудові держави. Пані Посол зазначила, що досвід Султанату Оман демонструє, що стратегічне планування, послідовність державної політики та повага до інституцій є фундаментом для сталого розвитку. Україні є корисним такий досвід у питаннях післявоєнної відбудови та модернізації інституцій, який варто використати для стратегічного довгострокового планування розвитку держави, ефективного управління державними інвестиціями, створення спеціальних економічних зон для залучення інвесторів, цифровізації державних послуг та посиленні спроможності державної служби.
Голова Хмельницької обласної державної адміністрації Сергій ТЮРІН у вітальному слові подякував Збройним Силам України, які створюють можливість здійснювати наукову діяльність ученим та навчати молоде покоління, яке є стратегічним активом сталого розвитку. У своїй доповіді він наголосив, що на сьогодні надзвичайно важливо забезпечити ефективну роботу обласних, міських та районних військових адміністрацій, головне завдання яких – зберегти стабільність у регіоні, забезпечити безперебійну роботу критичної інфраструктури, підтримати систему охорони здоров’я, освіти та соціального захисту населення. Особлива увагу варто приділяти розвитку ветеранської інфраструктури, адже реінтеграція ветеранів та ветеранок до суспільства потребує комплексної підтримки – медичної, психологічної, соціальної та професійної. Саме тому на Хмельниччині активно розвиваються ветеранські простори, програми реабілітації та працевлаштування. Важливим напрямом роботи є суспільна згуртованість за рахунок взаємодії громад та громадянського суспільства, адже лише спільними зусиллями влади та активного суспільства можливо забезпечити стійкість регіону, підтримати людей і створити основу для подальшого розвитку області.
З вітальним словом до учасників заходу звернувся генеральний директор Директорату правової політики Офісу Президента України Віктор ДУБОВИК. Доповідач звернув увагу на важливу роль органів публічної влади та консультативно дорадчих органах у сталому розвитку України, оскільки вони забезпечують ефективне управління, координацію між секторами та врахування інтересів суспільства. Завдяки ним формуються стратегії, законодавчі ініціативи та політики, що поєднують економічний розвиток, соціальну справедливість та охорону довкілля. Доповідач зазначив, що особливо важливими є проведення реформ, які стають конкретним результатом їх роботи, адже лише через модернізацію інституцій та впровадження прозорих механізмів управління можна досягти довгострокової стійкості та ефективності державних рішень.
У блоці професійних доповідей виступив головний науковий співробітник відділу дослідження проблем правотворчості та адаптації законодавства України до права ЄС Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України, дійсний член (академік) НАПрН, почесний академік НАПН України, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України Михайло КОСТИЦЬКИЙ. Академік акцентував увагу на вченнях про поняття національної самосвідомості як важливого критерію стійкості держави, яке почало активно формуватися у наукових дослідженнях з 1960-х років і базувалося на ідеї, що спільні історичні цінності, мова, культура та усвідомлення громадянами своєї належності до нації створюють основу суспільної єдності. Саме національна самосвідомість формує готовність суспільства захищати державу, підтримувати демократичні інституції та спільно долати кризи. Для України цей фактор є одним із ключових елементів стійкості, адже консолідація суспільства навколо спільних цінностей зміцнює державність і сприяє відновленню та розвитку країни.
Старший науковий співробітник Швейцарського інституту порівняльного правознавства (Лозанна, Швейцарія) Ілларія Претелліта та доктор юридичних наук, старший дослідник, Богдана ОСТРОВСЬКА виступили з темою «Незалежні правові дослідження в інтересах сталого розвитку: погляд зі Швейцарії та нещодавня судова практика». Доповідь спрямувалася на визначення ролі незалежних правових досліджень у забезпеченні сталого розвитку, що формує якісну основу для сучасної правової політики та ефективних рішень. Досвід Швейцарії показує, що поєднання академічної незалежності, високих стандартів правового аналізу та активного використання судової практики дозволяє формувати стабільне та передбачуване правове середовище. Юридична відповідальність і професійна етика мають ключове значення для забезпечення прозорості, довіри та сталого розвитку транснаціональних корпорацій. Доповідачі зазначили, що для України надзвичайно важливою є репутаційна чистота і це єдиний квиток до європейського світу.
Головний науковий співробітник відділу публічно-правових досліджень Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України Антон МОНАЄНКО наголосив на інституційній спроможності податкових органів на етапі вступу України до ЄС, адже в процесі переговорів про вступ до ЄС податкові органи фактично стають «інтерфейсом» між державою-кандидатом та ЄС. Їх інституційна спроможність буде перевірятися не лише через транспозицію відповідних Директив, але й через реальну практику адміністрування ПДВ, акцизів, обміну податковою інформацією та боротьби з шахрайством.
В межах експертної дискусії виступив головний науковий співробітник відділу публічно-правових досліджень Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України, академік НАПрН України, доктор юридичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Василь ШАКУН, який зауважив, що події, пов’язані з війною проти України, а також конфлікти на Близькому Сході продемонстрували, що воєнні злочини та злочини проти людяності фактично залишаються поза системним розглядом у межах міжнародної кримінологічної політики, що свідчить про серйозні структурні обмеження сучасної системи попередження злочинності та кримінального правосуддя.
Підтримав експертну дискусію дійсний член (академік) НАПрН України, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України Михайло Теплюк, який звернув увагу на інституційну спроможність парламенту. Академік зазначив, що Концепція сталого розвитку в Україні реалізується Верховною Радою України через формування законодавчої бази, що поєднує економічний розвиток, соціальний захист та охорону довкілля. Парламент забезпечує правові механізми для впровадження принципів сталого розвитку у державну політику та діяльність органів публічної влади. У виступі було акцентовано на міжсекторальній політиці, яка є важливим інструментом реалізації Концепції сталого розвитку та передбачає узгоджену взаємодію різних сфер державної політики – економічної, соціальної, екологічної, освітньої та безпекової. Верховна Рада України реалізує цей підхід через прийняття комплексних законодавчих рішень, які враховують взаємозв’язок між різними секторами та спрямовані на збалансований розвиток держави, ефективне використання ресурсів і підвищення якості життя громадян.
Експертну думку висловив дійсний член (академік) НАПрН України, доктор юридичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Микола КУЧЕРЯВЕНКО, який зазначив, що робота суб’єктів владних повноважень може бути ефективною, якщо вона буде відповідати трьом критеріям: чітке визначення межі повноважень; узгодження повноваження контролюючого органу і особи, яка протистоїть йому; застосування єдиного глосарію при регулюванні однієї сфери суспільних відносин.
Завершуючи експертні дискусії головний науковий співробітник відділу дослідження проблем правотворчості та адаптації законодавства України до права ЄС Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України, член-кореспондент НАПрН України, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України Анатолій КОЛОДІЙ підкреслив, що сила держави полягає у спроможних інституціях, відповідальному управлінні та здатності влади діяти в інтересах суспільства. Саме тому органи публічної влади повинні поєднувати стратегічне бачення розвитку з практичними рішеннями, які забезпечують стабільність, безпеку та добробут громадян. У сучасних умовах сталий розвиток можливий лише за умови ефективної, відповідальної та відкритої влади, яка працює в інтересах суспільства і майбутніх поколінь.
У заключному слові модератор заходу завідувач відділом публічно-правових досліджень, доктор юридичних наук, професор Людмила КУПІНА звернула увагу присутніх на те, що в роботі конференції бере участь здобувачка загальної середньої освіти, 10 класу Запорізького академічного ліцею №31 Запорізької міської ради Єлизавета ДУБІНА, яка самостійно прийняла рішення долучитися до конференції у офлайн режимі і має бажання висловитися щодо теми конференції. Юна дослідниця акцентувала увагу учасників конференції на необхідності системного підходу до розвитку інституційної спроможності, який передбачає комплексне поєднання правових, організаційних, кадрових, фінансових, технологічних та кримінально-правових інструментів, що дозволить забезпечити формування прозорої, підзвітної та стійкої системи публічного управління, здатної реагувати на сучасні виклики, гарантувати ефективність використання публічних ресурсів та забезпечувати довгострокову стабільність і добробут суспільства.
Завершився захід словами вдячності Збройним Силам України за можливість його проведення та всім учасникам!
