Олексій Кот: «Чому в майбутньому немає місця Господарському кодексу?»

18 листопада 2024 року відбулося обговорення законопроекту №6013 «Господарський кодекс України: Pro et contra», організоване виданням «Юридична практика».

На заходів виступив заступник керівника робочої групи з підготовки законопроекту з рекодифікації (оновлення) цивільного законодавства України, директор Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України, член-кореспондент Національної академії правових наук України, професор, доктор юридичних наук, заслужений юрист України Олексій КОТ.



Фото

Чому в майбутньому немає місця Господарському кодексу?

Вітаю, шановне товариство, колеги-юристи та науковці!

Майбутнє українського законодавства все частіше постає перед питанням: чи є місце Господарському кодексу (ГК) у сучасній правовій системі? Ця дискусія триває вже кілька років, і вона знову активізувалася з появою законопроєкту №6013, що передбачає скасування Господарського кодексу. У своєму виступі я спробую викласти ключові аргументи на користь цього рішення.

1. Історична обтяженість та функціональна вичерпаність.
Господарський кодекс, створений у 2003 році, намагався об’єднати у собі норми регулювання комерційної діяльності. Проте реалії сьогодення показують, що його значення поступово зводиться до мінімуму. Більшість положень ГК вже витіснені спеціальними законами, які краще відповідають сучасним потребам економіки. Станом на сьогодні в Господарському кодексі залишилися лише окремі норми, які можна перенести до інших законодавчих актів. Робоча група з підготовки законопроєкту №6013 фактично констатувала, що кодекс вже не виконує своєї основної функції.

2. Подвійність регулювання – зайва перешкода.
Наявність Господарського кодексу разом із Цивільним кодексом створює правову невизначеність. Підприємці, юристи та суди часто стикаються з колізіями між нормами двох кодексів, що ускладнює вирішення господарських спорів. Скасування ГК дозволить зосередити регулювання у рамках Цивільного кодексу, усунувши дублювання та суперечності.

3. Вимоги бізнесу та євроінтеграції.
Бізнес-середовище давно пристосувалося до роботи без Господарського кодексу. Замість цього регулювання забезпечують спеціальні закони, які відповідають міжнародним стандартам. Особливо це важливо в умовах євроінтеграції, коли українське законодавство має адаптуватися до норм ЄС. Наприклад, Угода про асоціацію з ЄС вимагає від України гармонізації свого законодавства з європейським. Це стосується й комерційного права, яке в більшості європейських країн регулюється не кодексами, а окремими законами.

4. Міфи про втрату науки господарського права.
Скасування Господарського кодексу не означає зникнення науки господарського права. Навпаки, юридична спільнота має можливість переосмислити і модернізувати підхід до викладання та дослідження цієї галузі. Наприклад, кафедри господарського права можуть перетворитися на кафедри економічного права, як це вже сталося в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

5. Підтримка серед науковців і бізнесу.
Законопроєкт №6013 отримав широку підтримку серед науковців, практикуючих юристів та представників бізнесу. Робоча група, яка працювала над проєктом, включала експертів з різних галузей, представників державних органів, громадських організацій і навіть іноземних фахівців. Результати роботи над законопроєктом доступні для ознайомлення на сайті Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України. Це свідчить про відкритість і прозорість процесу.

6. Заключний аргумент: життя диктує необхідність змін.
Збереження Господарського кодексу в умовах, коли його основні функції вже виконують інші закони, не має сенсу. Його скасування дозволить спростити законодавство, адаптувати його до сучасних вимог і створити більш ефективну правову систему.

Україна потребує законодавства, яке відповідає реаліям ринкової економіки та європейським стандартам. Скасування Господарського кодексу – це крок вперед у цьому напрямку.

Слава Україні!

Публікації, монографії, інтерв’ю, відеозаписи обговорень – на сайті Інституту правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України https://lawmaking.academy, вкладка «Рекодифікація».