24 жовтня 2024 року Інститут правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України виступив майданчиком для проведення круглого столу на тему «Проведення експертизи проєктів нормативно-правових актів України щодо їх відповідності праву ЄС».
Захід організовано Науково-консультативною радою при Голові Верховної Ради України спільно з Інститутом правотворчості та науково-правових експертиз НАН України. У заході взяли участь представники різних гілок державної влади, практикуючі юристи, науковці та фахівці, дотичні до процесів адаптації національного законодавства до європейського права.
Модератором заходу виступив директор Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України, член-кореспондент Національної академії правових наук України Олексій КОТ, який привітав учасників та окреслив заплановане для обговорення коло проблемних питань.

З вітальним словом на відкритті круглого столу виступила Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції – Міністерка юстиції України Ольга СТЕФАНІШИНА.

«Для мене велика честь, що сьогодні окремою темою дискусії є питання європейської інтеграції. Сьогодні ми говоримо вже не про теорію, а про практичне втілення наших європейських прагнень: ухвалені всі політичні рішення, що Україна стане членом Євросоюзу. Наразі ми ведемо переговори щодо структури, умов і формату нашого членства. Значною частиною цього діалогу є саме правовий аспект. Питання права ЄС нині – не лише предмет вивчення, аналізу, імплементації найкращих європейських та світових практик, воно вже є частиною нашого буденного життя», – зазначила Віцепрем’єрка.
З її слів, Україна і Європейських Союз вже тісно пов’язані, зокрема, завдяки інтеграції у спільний ринок, торгівельній, митній лібералізації. Внаслідок повномасштабної війни, понад 4 мільйони українських громадян наразі мають тимчасовий захист на території країн ЄС, що також суттєво посилює співпрацю в правовому полі. «Функціонування цих політик, формування спроможності української влади забезпечувати фінансову стабільність, інституційну стійкість, забезпечувати права громадян, сьогодні нерозривно пов’язано з європейським регулюванням», – підкреслила Ольга Стефанішина.
Поважна гостя зупинилася на важливості прийняття Закону України «Про правотворчу діяльність» та висловила вдячність Національній академії наук України за постійну підтримку і взаємодію на шляху України до членства в Європейському Союзі.
У вітальному слові від академічної спільноти Віцепрезидент Національної академії наук України, академік Національної академії наук України Сергій ПИРОЖКОВ зазначив, що на законодавчому рівні Національній академії наук України відведена важлива роль у сучасному правотворчому процесі України щодо виконання відповідних експертних функцій з метою забезпечення стабільності регулювання суспільних відносин, їх розвитку та пришвидшення євроінтеграційних процесів.

За його словами, Закон України «Про правотворчу діяльність» визначив Національну академію наук України головним експертним органом для проведення незалежної правової експертизи проєктів законів. Для реалізації цих завдань 15 травня 2024 року Президія НАН України створила Науково-координаційну раду з питань правотворчої діяльності, яка забезпечує координацію діяльності профільних наукових установ. Рада співпрацює з інститутами громадянського суспільства, державними органами, консультативними радами та освітніми установами. У 2024 році Рада планує організувати заходи з правового моніторингу, випуски наукових видань з правотворчої тематики, обговорення розвитку законодавства та розробку порядку юридичної експертизи.
«Сьогоднішній захід проводиться Інститутом правотворчості та науково-правових експертиз НАН України спільно з Науково-консультативною радою при Голові Верховної Ради України саме з метою обговорення важливого блоку юридичних експертиз – експертизи проєктів нормативно-правових актів України щодо їх відповідності праву ЄС» – зазначив Віцепрезидент НАН України.
Від Науково-консультативної ради при Голові Верховної Ради України з вітальним словом виступила заступниця голови Науково-консультативної ради при Голові Верховної Ради України, академік Національної академії правових наук України Наталія КУЗНЄЦОВА. Вона передала вітання всім учасникам заходу від імені Руслана СТЕФАНЧУКА та акцентувала увагу присутніх на досягненнях і проблемних аспектах діяльності Науково-консультативної ради у питаннях адаптації національного законодавства до права ЄС. Також висловила сподівання, що ця робота матиме особливе значення в умовах відновлення країни.

Вітальні промови продовжив академік-секретар Відділення історії, філософії та права Національної академії наук України, академік Національної академії наук України Валерій СМОЛІЙ. Зазначив, що Україна вже тривалий час йде євроінтеграційним шляхом, закріпленим у Конституції та підтримуваним стратегічними програмами і домовленостями з ЄС. З отриманням статусу кандидата на членство в ЄС у червні 2022 року Україна взяла на себе зобов’язання реалізувати масштабні реформи, адаптуючи національне законодавство до вимог європейської спільноти. Активні зусилля включають імплементацію Угоди про асоціацію, адаптацію правової системи, поглиблення секторальної інтеграції у Внутрішній ринок ЄС та участь у європейських програмах. «У рамках цього процесу сьогоднішній захід присвячений обговоренню питань експертизи проєктів нормативно-правових актів на відповідність стандартам ЄС, що підкреслює цілеспрямованість України у досягненні повної готовності до членства в ЄС навіть у непростих умовах» – наголосив академік-секретар.
В межах заходу з доповіддю «Щодо участі у двосторонній зустрічі з ЄК в межах переговорного розділу «Функціонування демократичних інституцій» виступив заступник Керівника Апарату Верховної Ради України Артем ЯНЧУК. Доповідач відмітив незворотність євроінтеграційного курсу України та детально зупинився на заходах, які запроваджені Апаратом Верховної Ради України для проведення експертизи законопроєктів в рамках реалізації Постанови Верховної Ради України від 29 липня 2022 року «Про деякі заходи щодо виконання зобов’язань України у сфері європейської інтеграції».

Артем Янчук також відзначив інституційне забезпечення цієї роботи з боку Офісу підтримки адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу (acquis ЄС) та Дослідницької служби Верховної Ради України, які забезпечують надання експертно-аналітичної, інформаційної, документальної підтримки комітетам Верховної Ради України, народним депутатам України, структурним підрозділам Апарату Верховної Ради України під час опрацювання законопроєктів, спрямованих на адаптацію законодавства України до положень права ЄС. Він ознайомив аудиторію з окремими методологічними підходами та напрацюваннями у процедурі проведення цих експертиз, акцентувавши увагу на ролі правового моніторингу та гендерно-правової експертизи. Завершуючи доповідь, наголосив на перспективах створення парламентських Офісу нормопроєктування (для забезпечення незалежного аналізу законопроєктів) та Бюджетного офісу (для посилення парламентського контролю за бюджетним процесом в Україні).
Роботу круглого столу продовжила співдоповідь проректорки з науково-педагогічної роботи (міжнародне співробітництво) Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ксенія СМИРНОВА та завідувач кафедри європейського права, заступник декана факультету міжнародних відносин з наукової і навчально-виховної роботи Львівського національного університету ім. Івана Франка Михайло МИКІЄВИЧ на тему «Процеси та процедури «європеїзації» правової системи України: основні сфери, джерела права, особливості процедур». Вони ознайомили учасників круглого столу з загальними і спеціальними законодавчими процедурами прийняття рішень інститутами ЄС, розглянувши систему таких актів інститутів ЄС, як: регламент, директива, рішення, висновок, рекомендація. Доповідачі також акцентували увагу на значенні практики Суду ЄС у сферах інтелектуальної власності, конкуренції, державної підтримки господарюючих суб’єктів, державних закупівель та енергетики, завершивши виступ розглядом алгоритму експертизи законопроєктів на відповідність праву ЄС.
Ключовий експерт з наближення законодавства до ЄС, фінансований ЄС проєкт Association4U Цезар ХЕРМА виступив з доповіддю на тему «Інституційна спроможність для відповідності законодавству ЄС. Експертиза, інструменти та методології оцінки відповідності». У своєму виступі він поділився польським досвідом адаптації законодавства до стандартів ЄС та окреслив основні завдання, що стоять перед Україною в розробці законодавчих актів для євроінтеграції. Цезар наголосив на важливості методології та оцінив здатність різних гілок влади проводити експертизу відповідності українських нормативно-правових актів праву ЄС. Окрему увагу він приділив ролі наукової спільноти та підготовці кваліфікованих фахівців, підкресливши значення незалежності та регулярної ротації експертів.
Керівник Офісу підтримки адаптації національного законодавства до права ЄС у Верховній Раді України Анна АРТЕМЕНКО у своїй доповіді «Особливості проведення експертизи законопроєктів на відповідність міжнародним зобов’язанням у сфері європейської інтеграції та праву ЄС» навела приклади експертизи законопроєктів за окремими видами законопроєктів. Особливу увагу доповідачка приділила проведенню експертизи окремих законопроєктів, пов’язаних із воєнним станом.

Голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло СМОКОВИЧ ознайомив учасників круглого столу з застосуванням права Європейського Союзу в аспекті удосконалення національного судочинства. Доповідач відзначив потенціал та стратегічні задачі судової системи у цій сфері, підкреслюючи роль судової практики суду ЄС.

Заступник керівника секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу Богдан ФОСТИК докладно доповів про особливості процедури розгляду євроінтеграційних законопроєктів у Верховній Раді України і, зокрема, в Комітеті Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу.

Підсумовуючи захід, Наталія Кузнєцова зазначила, що Науково-консультативна рада при Голові Верховної Ради України спільно з Інститутом правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України пропонують продовжити практику обговорень нагальних тем правотворчої діяльності й закликала об’єднати зусилля на різних рівнях та напрямах для скорішої Перемоги.
Фото Юридичної практики
Програма круглого столу – https://lawmaking.academy/wp-content/uploads/PROGRAMA-kruglogo-stolu-24.10.2024.pdf
Постреліз Юридичної практики: https://pravo.ua/eksperty-vyznachyly-kliuchovi-zavdannia-v-protsesi-adaptatsii-zakonodavstva-ukrainy-do-prava-ies/
Відеозапис заходу: